Історія нашого навчального закладу починається з 1930 року під назвою «однолітня школа ударників механізації сільського господарства» школа входила до складу дослідницької станції, як відділ підготовки сільськогосподарських кадрів. Першим начальником школи був Г.А.Бабкин.

Викладачами школи – співробітники дослідницької станції, серед них лише один на той час мав вищу освіту. Перший випуск складав 115 механиків -бригадирів, які роз’їхалися в господарства Запорізької області, легальные онлайн казино на реальные деньги в Украине ->

Згодом школа стала самостійним навчальним закладом – школою механізації зі своєю матеріально – технічною базою, яка нараховувала два комбайни «Комунар», два комбайни «Сталінець», два плуги, дві сівалки, два культиватори, та двох коней.

Також з державного фонду було виділено 10 га землі. У 1936-1937р. збудовані майстерні, у яких налагодили виробництво пашельників різних профілів, що реалізовували на МТС.

Під час Великої Вітчизняної війни навчальний корпус та майстерні були зруйновані, і лише у 1946 році почалося відродження навчального закладу.

В цей час школа механізації почала готувати спеціалістів широкого профілю: комбайнерів, трактористів, бригадирів тракторних бригад, заправників машино – тракторних станцій для всієї республіки.Один з перших випускників післявоєнних років Добришин В.П. був удостоєний найвищої нагороди країни – ордена Леніна за трудові здобутки на збиранні врожаю. З роками мережа навчальних закладів розширювалася, і в 1958 році школа механізації реорганізована в технічне училище механізації сільського господарства та передана обласному управлінню трудових резервів.

Під час виконання рішення Уряду про підняття цілинних земель багато випускників училища брали активну участь в освоєнні цілини і були серед кращих механізаторів, про що свідчать численні грамоти, подяки, подарунки.Майстри виробничого навчання разом з учнями другого курсу де – кілька років від’їжджали до господарства Казахстану, де вкладали свій труд приймаючи врожай на токах.

За час свого існування в училищі підготовлено понад 11 тисяч спеціалістів для сільського господарства району та області.

Серед них три Герої Соціалістичної праці Т.І. Цеков, Н.А. Довжик, В.М. Федоренко.

В.М. Федоренко ніколи не забував про училище. Як майстер своєї справи, передав молодому поколінню механізаторів професійний досвід. З його ініціативи колгосп «Південний» подарував училищу комбайн «Колос», на якому Володимир Миколайович здобув це високе звання.Здобувши в училищі практичні знання багато з випускників отримали вищу освіту і стали керівниками різних рівнів спеціалістів.Серед них Баранов А.Т. довгі роки очолював радгосп «Переможець», який був лідером району у соціалістичному змаганні.

Сьогодні очолює навчальний заклад Макарик В.Я., який пройшов шлях від учня до директора.Випускник училища Черепухін Володимир Данилович став кандидатом технічних наук, є автором 90 опублікованих статей, 7- винаходів, нагороджений медаллю «За трудову доблесть».
З 1977 року учні училища разом з професією отримують середню освіту, що дає можливість вступати до вищих навчальних закладів.З 1992 року училище називається професійно-технічне, а з 2004 року професійним аграрним ліцеєм.Для здійснення навчально-виховного процесу в ліцеї кабінети обладнанні технічними засобами.

Для виробничого навчання наявні лабораторії, майстерні, сільськогосподарська техніка, автотранспортні засоби, обладнання.Дозвілля учнів ліцею організовано в гуртках художньої самодіяльності, технічної творчості і спортивних секціях. В розпорядженні учнів бібліотека з читальним залом, спортивний зал з тренажерами.Змінювалися назви навчального закладу, змінювались професії, за якими навчалися учні, але основою завжди є педагогічний колектив – це викладачі та майстри виробничого навчання. Це люди з багатим трудовим досвідом, стажем роботи.Викладач предмету «Правила дорожнього руху» В.М.Солодкий розробив комплекс тренажерів для набуття навичок роботи на сільськогосподарській техніці.

Майстри виробничого навчання Марусяк А.З., Сигиневич І.О. декілька років створювали механізовані загони, які складалися з кращих учнів для роботи в господарствах району під час жнив. Самостійно працюючи на комбайнах, тракторах, учні бачили результати своєї роботи, відчували радість першої зарплатні. Разом з тим вирішувалося питання літньої зайнятості та відпочинку учнів.

Самовіддана праця педагогічного колективу націлена на виховання у молодого покоління любові до своєї професії, до рідної землі, бережливого ставлення до хліба і до людей, які вирощують його. Саме на таких людських засадах і зароджуються родинні династії хліборобів. Серед них: Казабащі, Яворські, Проскурнікови, Карнаухови, Сомови.

Сучасна історія нашого навчального закладу продовжує надбання минулих років. Так в 2009 р. у Всеукраїнському огляді-конкурсі «Робітнича професія-2009» в номінації «Викладачі» Глінка А.В.( викладач спец.дисциплін став лауреатом конкурсу і нагороджений Дипломом 3 ступеня Міністерства освіти і науки України. У номінації «Учні» дипломатами стали: Ут’єв Микола нагороджений дипломом 2 ступеня, а Дипломом 1 ступеня нагороджена Плетюк Юлія.Але працівники ліцею не зупиняються на досягнутому.

Сучасне виробництво вимагає сучасного підходу до теоретичного та виробничого навчання.У перспективі розвитку ліцею є придбання сучасної сільськогосподарської техніки, обладнання всіх кабінетів сучасними технічними засобами, творча співпраця з Центром зайнятості та роботодавцями.Результатом забезпечення реалізації цих вимог є зміна загальної структури професійного навчання, оновлення навчальних програм адаптування їх до нинішніх умов та використання сучасних методів навчання.Ліцей здатний забезпечувати потреби місцевого сільськогосподарського виробництва, висококваліфікованими робітничими кадрами.